За допомогою технології DOM https://wizardsdev.com/ здійснити читання даних з того ж XML-документу, модифікацію даних і запис їх в новий документ. Створити об’єкти, здійснити запис даних про студентів академічної групи в архів. Бінарні файли зберігають дані в двійковій формі, яка не читається для людини.
- Також є конструктори, що формують ім’я файлу з декількох частин.
- XML-документ, який відповідає всім синтаксичним правилам XML, вважається правильно оформленим документом (коректним документом, well-formed document).
- Для відкриття файлу створюється об’єкт класу FileReader, у конструкторі якого вказується рядок – ім’я файлу.
- Однак гарантована серіалізація і десеріалізація вимагає наявності в таких класах спеціального статичного поля serialVersionUID, яке забезпечує унікальність класу.
- Найбільш розповсюдженими є два основних формати представлення такої інформації – Визначення шаблону документу (DTD) та Схема документу (XSD).
2.2 Синтаксис генерації винятків
- Бінарні формати ефективно керують структурою та доступом до даних, забезпечуючи швидку та надійну роботу з ними.
- Текстові файли, навпаки, зберігають дані у вигляді символів, використовуючи певне кодування, таке як ASCII або UTF-8.
- Існує дві підмножини класів – відповідно для роботи з текстовими та бінарними (двійковими) файлами.
- Часом у процесі роботи Java-програма взаємодіє з об’єктами поза Java-машиною, наприклад із файлами на диску.
DOM починалася як спосіб ідентифікації і маніпулювання елементами на HTML-сторінці (DOM Level 0).
7 Клонування об’єктів
- Перевіримо його роботу на маленькому та великому файлах і тим самим порівняємо швидкість роботи IO, NIO та NIO2.
- Описати класи Студент і Академічна група (з полем – масивом студентів).
- Браузери намагаються відобразити HTML-документ, навіть, якщо код містить помилки.
- Отже, ці об’єкти завжди матимуть метод close() без параметрів.
Перший конструктор вебпрограмування приймає як аргумент шлях до цільового файлу у вигляді рядка, а другий – у вигляді об’єктного уявлення. Хоча перший конструктор використовується частіше, у другому випадку є можливість вивчити властивості файлу доступними в класі File методами. При створенні екземпляра класу FileInputStream відкриває потік введення для читання файлу. А по-друге, цей об’єкт є потоком даних, тому його потрібно закривати за допомогою методу close() або використовувати в операторі try-with-resources. Метод mkdirs() дозволяє створити декілька рівнів вкладень папок за один раз.
4 Бінарна серіалізація і десеріалізація даних
Всі класи для роботи з файлами розташовані в пакеті java.io, де також зберігаються класи для роботи з потоками введення і виведення. Строго кажучи, в Java робота з файлами відбувається переважно через байтові і символьні потоки введення-виведення. А крім того, додали обмеження, що в try-with-resources можна передавати тільки такі ресурси, які є об’єктами класів, успадкованих від AutoCloseable. Отже, ці об’єкти завжди матимуть метод close() без параметрів. Для читання даних із файлу ми використовуємо файловий канал.
Набори символів
Один клас повинен бути доповненим можливостями читання даних з відповідно підготовленого текстового файлу та запису цих даних в інший файл після сортування. Для уникнення дублювання даних у програмі слід також перевизначити клас, який представляє другу сутність. Похідні класи, які представляють основну сутність, повинні реалізовувати спільний інтерфейс, в якому оголошені функції читання з файлу і запису в файл. Десеріалізація передбачає читання потоку бітів, створення збережених об’єктів та відтворення їхнього стану на момент збереження. Для того, щоб об’єкти певного класу можна було серіалізувати, клас повинен реалізовувати інтерфейс java.io.Serializable.
- Він також включає в себе методи, необхідні для роботи з цими об’єктами.
- При використанні матеріалів сайту, посилання на сайт обов’язкове.
- Безпосереднє форматоване виведення здійснюється методами print() та println() об’єкту класу PrintWriter.
- Ви не можете створити об’єкт типу Path за допомогою коду new Path().
- На відміну від визначення шаблону, схема є XML-документом.
Давай спробуємо порівняти методи Java IO та ті, що middle java developer прийшли їм на заміну. Java NIO, або Java Non-blocking I/O (іноді — Java New I/O, «нове введення-виведення») призначена для реалізації високопродуктивних операцій введення-виведення. Окрім формату XML, конфігураційний файл можна створювати у форматах JSON, YAML, або PROPERTIES. Після перезавантаження проєкту (кнопка Reload All Maven Projects) у проєкті можна користатися Log4j 2. Існує низка методів, що забезпечують модифікацію XML-документа – insertBefore(), replaceChild(), removeChild(), appendChild() тощо.